УБІЛЯТИ, ЛЯ́Ю, ЄШ,

Убіляти, ля́ю, єш, сов. в. убілити, лю, лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Ще полотна не вбілила. Г. Барв. 312. Біле моя, біле, тонка біла, як я тебе убілила. Мет. 313. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 306.